наедать

наесть

1) над'їдати, над'їсти, (о мног. или во мн. местах) понад'їдати що; см. Надъедать;

2) (съедать изв. колич.) наїдати, наїсти, (о мног.) понаїдати чого. [Наїв за двох (Богодухівщ.)];

3) (кормиться в долг, на чужой счёт) наїдати, наїсти, (о мног.) понаїдати (набір) у кого. [Харчових не получав, наїв у товаришів (Тесл.)];

4) (накусывать тело) накушувати, накусати, кусати, (геть) скусати, покусати; (изгрызать) згризати, (геть) згризти, нагризати, нагризти що. [Блохи накусали (Сл. Ум.)];

5) (нагрызать) нагризати, нагризти, (о шашле) наточувати, наточити, (о мног. или во мн. местах) понагризати, понаточувати чого; срв. Нагрызать 1. Наеденный -

1) над'їд(ж)ений, понад'їданий;

2) -

3) наїд(ж)ений, понаїданий;

4) накусаний, нагризений, (весь, геть) скусаний, покусаний, згризений;

5) нагризений, понагризаний; наточений, понаточуваний.

* * *

несов.; сов. - наесть

наїда́ти, наї́сти, -їм, -їси́